Відділ освіти Оратівської райдержадміністрації
Оратівський район, Вінницька область
Освітній портал оратівського району Підписатися на новини
13 Грудня 2018 р

Історія Створення Оратівського району

     Оратів вперше згадується в матеріалах Віленського сейму 1448 року, коли король Казимір передав його у володіння Грицьку Ясмановичу. Першу письмову згадку про Оратів знаходимо в “Люстрації” Брацлавського замку за 1545 рік. Оратів належав тоді магнатам Оратовським і Кліщинським. Відомо , що вік селища налічує не тільки 550 років, про які йдеться в історичних джерелах, коріння його, як і час заснування , ховається в сивій давнині. Свідчать про це археологічні знахідки, що належать до Білогрудівської і Трипільської культур , численні легенди і перекази про Оратів.

         Відомий історик XIX ст. Л. Похилевич зібрав велику кількість матеріалів про населені пункти Поділля і Київщини в книзі “Cказание о населённых местностях Киевской губернии” (1864), де автор подає відомості про Оратів. Оратівська волость, пише він, належала Андрію Оратівському, а той оримав її від свого діда Сергія Оратівського. Це записано в старому рукописі, який зберігався в одного з власників Оратова Фадея Осиповича Бобровського. Л.Похилевич наводить ще і такі факти і дати: в 1610 році Оратівським маєтком володіли три брати: Василь, Богдан та Северин Оратівські, а з 1640 року – син Василя – Іван. Іван Васильович Оратівський в 1648 році оголосив перед Луцьким міським судом про те, що після п’ятиденного штурму містечко Оратів взято татарами , а палац зруйновано, житла селян пограбовано і спалено, хоча ознаки замку , який містився на валах і був оточений штучними ровами, були наявні ще в 19-му столітті.

        В 1661 році Оратовом володіла Христина, по чоловіку – Домбровська, сестра Івана Оратівського, потім володарями були польські магнати, а в 18-му столітті стали Оранські (1763 р.). В 1764 році дочка Оранського Антоніна вийшла заміж за Антона Казимировича Пулавського – генерал-лейтенанта російських військ. У 1803 році після смерті чоловіка генеральша передала маєток своєму синові Казимиру, який володів ним до 1824 року. В цьому ж році маєток було роздано в різні руки за борги, з правом викупу протягом десяти років. Проте Казимир Пулавський маєток не викупив. Тоді частина земель була здана новими володарями Лозинським і Пиняловичем в державну казну за 770 і 730 карбованців.

       Оратів – це земля неповторних легенд і переказів. По цій землі проходили полки Богдана Хмельницького. Відомо , що сам гетьман перебував тут в 1649, 1651 і 1653 роках. В 1648 році поблизу Оратова , у Старому Животові, було сформовано Животівський козацький полк. В часи Коліївщини через цей край, йдучи з Києва на Умань, проходили загони Максима Залізняка і Івана Гонти (1768 р.).

       Вже XVIII ст. Оратів відносився до Брацлавщини, а з 1795 року він відноситься до Київської губернії. З цього ж 1795 року Оратів називається містечком. В 1811 році Оратів одержує статус міста, тоді ж було затверджено його герб.

      Оратів увійшов героїчною сторінкою в історію Великої Вітчизняної війни. В липні 1941 року тут проходили запеклі бої, було захоплено 500 полонених фашистів, 200 автомобілів і 170 мотоциклів. На території району під час окупації діяли партизанські групи та загони. Серед них був і загін легендарного Івана Калашникова.

     В 1923 році Оратів стає центром Оратівського району Подільської губернії. В 1932 році, з утворенням на Україні областей, Оратівський район відноситься до Київської області, а з 1938 року – до Вінницьої області. В 1962 році Оратівський район розформовано, а в 1979 відновлено його діяльність в сучасних межах.

Логін: *

Пароль: *